Артиклі в німецькій мові. Частина 3: головні правила та типові помилки.

Артиклі в німецькій мові — одна з найважливіших тем німецької граматики.

Це третя частина матеріалу про артиклі у німецькій мові. Адже тема об’ємна і не варто перевантажувати себе теорією, краще засвоювати матеріал поступово.

Частина 1 Неозначений та означений артикль.
Частина 2 “Нульовий” та негативний артикль.
Частина 3 Головні правила та найпоширеніші помилки з артиклями.

Der, die, das: артикль як засіб позначення роду іменника.

Ця третя частина присвячена питанню, чому попри існування доволі чітких правил, щодо того, коли який артикль вживається, часто виникають помилки. Ми проаналізуємо на прикладах основні правила та покажемо основні помилки у вживанні артиклів.

Але спочатку давайте ще раз пригадаємо.

Що таке артикль у німецькій мові?

Артикль – це допоміжна частина мови, яка вживається разом із іменником (перед ним) та  має багато функцій:

– допомагає визначити рід іменника у словнику
– допомагає визначити чи мова йде про предмет взагалі,
– чи мова йде про якісь відомий, конкретний предмет;
– допомагає зрозуміти число та відмінок іменника.

Правильний вибір між der, die, das, ein, eine та відсутністю артикля допомагає правильно будувати речення та краще розуміти німецьку мову.

Про німецьку мову кажуть:

Без артиклю немає німецької мови.

І навіть коли артикль не вживається, він є. (“нульовий” артикль).

Отже, не розуміючи, який саме артикль, означений чи неозначений, потрібно застосовувати, не знаючи роду іменника, Ви не зможете граматично правильно говорити. Артикль – це певного роду ключ до правильної німецької.

​Які бувають артиклі в німецькій мові?

Отже у німецькій мові використовуються 4 види артиклів:

1. означений артикль: der, die, das
2. неозначений артикль: ein, eine
3. “нульовий” артикль (артикль не вживається)
4. “негативний” артикль: kein, keine

Правила їх вживання ми розглянули у двом попередніх частинах цієї серії. Давайте їх ще раз ретельно проаналізуємо та подивимось, де може виникати плутанина.

Найбільша проблема вибір між неозначеним (ein) та означеним артиклем (der).

Cкладнощі у вживанні неозначеного артиклю

У академічний сфері називають 4 випадки, коли вживається неозначений артикль. Без важливих уточнень можливі помилки. Давайте подивимося більше детально.

1. Коли предмет згадується вперше.

Це не зовсім неточно. Цілком можливо згадувати предмет вперше і позначати його означеним артиклем.

Das Buch ist schön. Ця книжка красива.

Про книжку згадали вперше, але цілком виправдано застосували означений артикль. Бо співразмовникам зрозуміло, що йдеть про цю конкретну книжку (може бути доповнено відповідним вказівним жестом).

2. У значенні “будь-який”, “якийсь” або “один”

Це правило можна взяти за основне, яке покриває всі інші. До нього можна додати переклад “просто якийсь” предмет.

Das ist eine Flasche. Це (якась, просто) плашка.

Ein Mann ist gekommen. Прийшов (якийсь) чоловік.

3. Представник певної групи, один з багатьох

Це пояснення можна прирівняти до попереднього правила. Тобто мова йде про якийсь, будь-який з багатьох предметів/осіб.

Ich brauche einen Stift. Мені потрібен олівець (ручка)

Коли мова йде про одну ручку з багатьох, це одне й те ж саме, що мова йде про “якусь” ручку, просто ручку.

​4. Перед іменником із прикметником 

Це теж неправильно. Не прикметник вимагає неозначеного артиклю. А в залежності від того, яке значення мається на увазі, використовується або неозначений, або означений артикль.

Das ist ein interessantes Buch.

Це цікава книжка, одна з багатьох, якась цікава книжка.

Das ist das interessante Buch.

Це ця (та) цікава книжка у значенні “та сама, про яку йшла мова”.

Отже ви бачите, ці “класичні” пояснення не дають точного розуміння та лишають простір для плутанини.

Корисна інформація про неозначений артикль з аутентичними прикладами від duden.de

Cкладнощі у вживанні означеного артиклю

Є 2 основних правила стосовно вживання означеного артиклю:

1. Коли з ситуації зрозуміло, про який предмет ідеться
2. Коли говоримо про унікальний, єдиний у своєму роді, предмет або явище

Проаналізуємо, які непорозуміння можуть виникати з ними. Друге правило – однозначне та не може викликати складнощів. А ось з першим можливі неправильні інтерпретації.

1. ​Коли з ситуації зрозуміло, про який предмет ідеться

Приклад: ми тримаємо у руці якісь предмет та кажемо що це. З одного боку зрозуміло, що мова йде саме про цей предмет. Але з іншого боку, ми кажемо, що це “просто” якийсь предмет, один з багатьох. Отже потрібно вживати неозначений артикль. Це дуже поширена помилка.

Корисна інформація про означений артикль з аутентичними прикладами від mein-deutschbuch.de

Типові помилки у вживанні артиклів

​Помилка 1. Надавати перевагу означеному артиклю

Це відбувається через те, що іменники вивчаються разом із означеним артиклем, щоб знати рід іменника та через невірне розуміння правила (мова йде про конкретний, відомий нам предмет)

Das ist der Stuhl.  – невірно. Це (цей, той) стілець.
Das ist ein Stift. – вірно. Це (якась, просто) стілець.

Звісно що мова йде про “конкретний” стілець. Але співрозмовнику повинно бути зрозуміла, яке це “той самий” стілець. Тож обирайте необхідне Вам речення за потрібним Вам значенням, яке Ви хочете вкласти у речення.

​Помилка 2. Завжди використовувати у множині die

Das sind die Bücher. vs. Das sind – Bücher.
Це ці/ті (самі) книжки. vs. Це (просто якись) книжки

Співрозмовнику зрозуміло, які саме.

Тобто якщо мається на увазі якісь (невідомі), просто книжки артикль не використовується. Адже у множині неозначеного артиклю не існує.

Стандартом для множени є відсутність артиклю, а не артикль die.

​Помилка 3 . Використовувати артикль перед професією після sein

Неправильно:

Er ist ein Arzt.

Ця структура запозичена із англійської  He is a doctor.

Вірно казати

Er ist Arzt. Але: Er ist ein guter Arzt.

Головне про артиклі

1. Неозначений артикль (ein/eine) – “король” німецької мови.

Це загальний випадок: будь-який предмет чи особа вживається із ним у значенні “якись”, “просто (будь-який) предмет.

2. Означений артикль зазвичай має значення “цей/той самий”

або мова йде про єдині (унікальні) у своєму роді речі. Тобто це окремий випадок.

Відповідно до першого правила

3. Стандартом множини є відсутність артиклю, а не означений артикль die.

Таблиця “Правила вживання артиклів у німецькій мові”

Тип	Форми	Основне значення
Означений артикль	der, die, das, die	конкретний або відомий предмет. Артикль вживається або може бути перекладений як вказівний займенник (цей, той)
Неозначений артикль	ein, eine	один із багатьох, невідомий або не конкретизований предмет. Артикль може бути перекладений як “будь-який”, “просто якийсь”
Нульовий артикль	Ø	артикль не використовується
Негативний артикль	kein, keine	за його допомогою утворюється заперечення, аналог частки “не”, який використовується тільки з іменниками

“Академія Аахен” – твоя онлайн-школа німецької мови?

Якщо Вам сподобався цей огляд, тобто наш підхід до пояснення використання артиклів у німецькій мові, пропонуємо Вам звернути увагу на наші курси німецької мови онлайн “Академія Аахен”. І пам’ятайте наш незмінний девіз:

Якщо Вам потрібна гарна німецька, ласкаво просимо до “Академії Аахен”