
Як вивчити німецьку самостійно? Як вивчити німецьку з «нуля»? Як швидко вивчити німецьку? Як вивчити німецьку в домашніх умовах? Це чи не найпопулярніші запити в Інтернеті на тему вивчення німецької мови. Віра в нові можливості епохи Інтернету, коли будь-яке знання (зокрема й хибне, помилкове — і навіть побіжне ознайомлення з тим, що є в Інтернеті (Youtube, Instagram, застосунки та ресурси) на тему вивчення німецької мови в безкоштовному доступі це підтверджує) знаходиться на відстані кількох кліків, дає людям привід спробувати свої сили в самостійному вивченні німецької.
Не алгоритмом єдиним
Варіантів відповідей на це запитання безліч. Хоча всі вони зводяться приблизно до одного й того самого алгоритму, який настільки правильний, наскільки й марний (та-дам). Полягає він у наступному:
Як вивчити німецьку самостійно?
Алгоритм/послідовність дій
1) Алфавіт і правила читання (може затягнутися*)
2) Основи граматики (те саме*)
3) Знайдіть підручник (чому не одразу так?))) *)
4) Гаджети та соцмережі німецькою (не раніше А2+/B1**)
5) Розмовні клуби та спілкування з носіями (не раніше А2*)
6) ЗМІ, музика, кіно тощо німецькою мовою (не раніше В1*)
Алгоритм безумовно правильний, і принагідно хочу зауважити, що він абсолютно правильний не лише при самостійному вивченні німецької чи будь-якої іншої іноземної мови, а й при вивченні її з професійною допомогою — це дидактика, логіка навчання, і вона універсальна незалежно від формату вивчення, незалежно від того, чи вчиш ти німецьку самостійно, чи тебе навчає репетитор, чи ти займаєшся на курсах німецької мови.
* коментарі в дужках від автора, ** можна раніше, але зберігати контакт чи змінювати налаштування будете по 30–40 хвилин)))
Про здібності та ціну часу
Проблема полягає в тому, що скористатися цим алгоритмом можуть у масштабах популяції ну якщо не одиниці, то дуже небагато людей, за моїми оцінками навряд чи більше 1–3% людей або 10% від кількості охочих вивчити німецьку.
Це насамперед ті, хто згодом сам став викладачем: за моїми спостереженнями, практично ніхто з моїх колег-викладачів не відвідував ні курси, не займався з репетиторами, а задовольнявся тими азами, що дає шкільний курс, а в іншому пройшли (і продовжують) шлях із «нуля» до «профі» самостійно. Друга категорія — це т. зв. «круглі відмінники» (хоча їх і серед викладачів достатньо), яким фізіологічні особливості пам’яті та мозку — йдеться про здатність до аналізу, категоризації, знаходження відповідностей і, зрештою, несередньостатистичну посидючість і працездатність — дозволяють самостійно вивчити (не одну) іноземну мову. Тобто ті, хто, просто кажучи, добре «вміють вчитися» взагалі.
Поясню детальніше. По-перше, мова — це вкрай різнобічний та об’ємний (десятки тисяч слів і мільйони (!) комбінацій) феномен. Те, що в алгоритмі виглядає одним підпунктом, на практиці може мати сотні нюансів. Пошук і фільтрація інформації (згадайте про хибні та помилкові знання), вихід із тупикових напрямів (пошуки можуть завести не туди), організація навчання вимагають неабияких здібностей, знань у суміжних галузях та інтуїції (по суті тих самих знань, але на підсвідомому рівні), які є не в багатьох.
І це питання не лише здібностей. Йдеться також про час, необхідний для всього цього. Процес самостійного пошуку відповідей на запитання може навіть з урахуванням «Google Вам на допомогу!» затягнутися, і економія часу (я не витрачаю час, сидячи з «тупою» групою на уроці) та грошей (відмовлюся від занять із репетитором, приватним викладачем) виявляться ілюзією. Процес вивчення може втратити динаміку, відволікти Ваші розумові ресурси від основної діяльності і зрештою призвести спочатку до нервового зриву, а потім (як там кажуть, гнів — заперечення — торг — прийняття) і до усвідомлення необхідності, чи радше доцільності, звернутися за професійною допомогою, на курси німецької мови чи до репетитора.
Тому якщо у Вас виникло запитання «Як вивчити німецьку самостійно?» і Ви не знаєте на нього відповіді, то правильною відповіддю на це запитання буде «Ніяк.». Вам слід (обов’язково) звернутися за професійною допомогою.
Як вивчити німецьку самостійно?
Новий алгоритм.
1. Є власна відповідь на запитання: приступаю до вивчення.
2. Не знаю відповіді на запитання: звертаюся за професійною допомогою.
Останнім дуже часто користуються багато хто з категорії «круглих відмінників», тобто тих, хто в принципі й сам міг би вивчити німецьку, як і будь-яку іншу мову. Адже розумна людина, розуміючи витрати часу та зусиль на самостійне вивчення мови, легко зрозуміє, що з кваліфікованим викладачем вона заощадить купу часу на непотрібних пошуках, а також набутті та подальшому виправленні неправильних знань і навичок.
Не швидше і вже точно не краще …
Ми регулярно стикаємося з людьми, які починали вивчати мову самостійно. Певних успіхів можна порівняно легко досягти на початкових рівнях — у межах А1 — і це саме той час, коли до нас звертається більшість тих, хто почав вивчення самостійно. Це очікувано. Уже починаючи з А2, потім на В1 обсяг лексичного матеріалу, як і витрати часу, необхідні для самостійного пошуку «відповідей на запитання», наростають як снігова куля.
І які ж їхні успіхи? Не більш ніж у 10% (!) випадків можна сказати, що люди, які вивчали німецьку самостійно, по-перше, готові так само, як і ті, хто вивчав німецьку в нас на курсах (мова, звісно, про старанних учнів), по-друге, ніхто з них не досяг такого ж результату, як на курсах, швидше (в середньому на розвиток базових мовних навичок (А1) у них ішли ті самі 2–3 місяці).
Всього 10% з тих, хто почав вивчати німецьку мову самостійно, досягають успіхів, порівнянних із вивченням німецької на курсах.
У решті 90% (!) випадків ми спостерігали різної тяжкості проблеми, які іноді (30–40%) дозволяли продовжити навчання на рівні А1.2 або А2.1 з додатковим, але ще вирішуваним, навантаженням для викладача, а іноді (понад половину випадків) ми змушені були повідомляти, що «Ваші знання Вам, звісно, допоможуть», але «навчання доведеться почати з “нуля”». Доходило до того, що люди не знали як слід навіть «горезвісного» алфавіту.
Допомагають самостійно набуті «знання» теж не завжди: часто викладачеві ще потрібно докладати додаткових зусиль, щоб, по-перше, спочатку переконати учня в тому, що те, що він зрозумів, м’яко кажучи, не відповідає дійсності, а потім, долаючи опір, навчити його правильно. А переучувати, як Ви знаєте, заняття гірше немає.
Що стосується термінів, то ці успіхи, а іноді «успіхи» в самостійному вивченні німецької досягаються в ті самі (!) терміни, що й на курсах за інтенсивного (3 заняття на тиждень) графіка навчання, який цілком очікувано відповідає обсягу годин згідно із Загальноєвропейськими рекомендаціями, а саме
Базова німецька (А1) — 120 – 200 ак. годин,
тобто 2–3 місяці*
І прискорити вивчення, «перестрибнути» цей обсяг годин і необхідного для цього часу не вдасться нікому — ні самостійно, ні з «чудо-репетитором», ні за «експрес-методом», як їх там усіх звуть …
* Йдеться про оволодіння німецькою на рівні А1, а не підготовку до складання іспиту на відповідний сертифікат німецької мови А1 (Гете-Сертифікат А1, Start Deutsch 1). Підготуватися до нього можна за мінімум 1,5 місяця (як правило, з професійною допомогою), але вивчення мови на рівні А1.2 потрібно буде продовжити, тож у результаті Ви витратите вже згадані 2–3 місяці.
Ресурси, що (не) вимагають ресурсів
Що ж можна порекомендувати/відрадити з того, чим користувалися ті, хто почав вивчати німецьку самостійно.
Підручники німецької мови
Найбільших успіхів досягли ті, хто від початку покладався на підручники, або (пост)радянські, перекладно-граматичні з поясненою рідною мовою граматикою, або оригінальні (німецькі) комунікативні, які зараз використовуються на курсах. Заради справедливості мушу зауважити, що, як правило, ці люди належали до категорії «круглих відмінників» чи близько того, що вони власне й продемонстрували, самостійно обравши правильний варіант вивчення, і чим багато в чому й пояснюються їхні успіхи у вивченні. Тепер пробіжимося рештою найпопулярніших «ресурсів».
Duolingo (застосунок)
«(Майже) марна трата часу»
Я категорично не те що не раджу, а раджу не сприймати всерйоз і не інвестувати час у duolingo. Це обмежено корисно і дуже неефективно. Краще вже просто вчити слова, що Вас цікавлять, користуючись при цьому словником з аудіофайлом. Плюс веде до прокрастинації (бажанні постійно повторювати вивчене і страху нового) і сильно сковує мовлення (дуже обмежений контекст). За спостереженнями за людиною після 100+ закінчених уроків по duolingo.
Варто познайомитися, як досвід і розвага. Посилання вище.
Hallodeutschschule (анімовані відео)
«Не рекомендую однозначно. Застерігаю.»
Попри обсяг і витрати, повна нісенітниця, гірше за duolingo. Методично вкрай слабко, але тут інша крайність на відміну від duolingo: занадто довгі відео, не введена лексика в контексті, немає адекватних завдань (я взагалі не вірю в записані уроки та навчання на платформі, ну принаймні нічого гідного й реально працюючого ще не зустрічав). Якщо Ви «круглий відмінник», це Вас просто перевантажить і «сповільнить», бо не дасть повноцінно розвинутися базовим структурам, стартовим комірках нейромережі. Якщо Ви слабші, вжене в ступор, створить у голові кашу.
Deutsche Welle і «Nikos Weg» (фільм із завданнями)
«Непогано, але не самостійно»
Ми із задоволенням (для слухачів у т.ч.) використовуємо фільм “Nikos Weg” на заняттях, але ділимо його на частини та пропонуємо до перегляду з урахуванням програми навчання, тобто коли в учнів уже є база, щоб щось зрозуміти й засвоїти з фільму. До кожної частини є правильно, доступно для цього рівня сформульовані запитання (з оригінальними завданнями непідготовлений користувач працювати не зможе, забагато незнайомої лексики), переглядом у класі керує викладач, звертаючи увагу на ключові моменти — загалом, повторюся, без професійної адаптації ресурс раніше, ніж на А2–В1, не працює.
Youtube та Instagram
«Марна трата часу, без майже»
У мережі кишить відео на тему вивчення німецької мови, не можу назвати їх повноцінними (відео)уроками, деякі із зображальної точки зору зроблені за всіма законами успішного відеоконтенту, але це всього лише контент — настільки привабливий, наскільки й марний. Основна проблема в тому, що інформація, як правило граматична, представлена в цих матеріалах, за всіма методичними канонами вимагає практики, а практика вимагає введення лексики, що використовується в контексті, а це означає, що необхідний повноцінний урок, на потрібному рівні, на потрібному етапі навчання (навіщо Вам знати про 10 (!) значень дієслова lassen, якщо Ви по-німецьки «ні бе ні ме»).
Тобто все це цікаво, але з точки зору коефіцієнта корисної дії витраченого на перегляд цих роликів часу — абсолютний «шрот». І якби вони, блогери, це розуміли, то не займалися б цією нісенітницею. Але не забуваймо, що й знімаються ці «навчальні» відео в рекламних цілях, щоб зрештою привабити Вас на курси. Тепер судіть самі, якої якості буде це навчання, якщо їхні автори займаються створенням заздалегідь марного контенту.
Коротше, не люблю «німблогерів» — 99,9% вискочки та дилетанти, мова у 30–40% непогана, але методично на середню 3. Є смішні shorts, але це більше для сміху, і до вивчення стосунку не має, пам’ятайте про це!
Ті, кого ми не бачимо
Як я сказав вище, 99% з тих, хто звертався до нас після того, як почав вивчати мову самостійно, приходили на рівні не вище А2.1. А що ж із самостійним вивченням німецької на А2, В1 і вище.
Вище я писав про необхідність фільтрувати інформацію в процесі самостійного пошуку «відповідей на запитання». Окрім небезпеки натрапити на хибні знання, існує ризик хибних інтерпретацій. У деяких випадках ідеться про нюанси, що мають критичне значення для подальшого використання мови. І ось ці «браковані зерна» проростають міною сповільненої дії і без професійного втручання перетворюються на глухий кут т. зв. «природного А2» (неправильна структура речень, перекладне мовлення, відсутність або незадовільна якість флексій (зміни іменників за відмінками та дієслів за особами й часом — яскравий приклад мер Києва Віталій Кличко (подивитися можна тут, починаючи з 51.55), хоча він радше не довчив, не дотиснув). Тож багато хто стає жертвами цих невідфільтрованих помилок, і їхня мова «цементується» на рівні А2, вона далі не може розвиватися — це відомий феномен. Надлюдські зусилля, необхідні для подальшого просування (і виправлення помилок), призводять до відмови від подальшого навчання — люди закидають мову на такому собі розмовно-побутовому рівні без претензій на правильність і точність висловлювань.
Ну, а з рештою ми не знайомимося взагалі. Це ті до 10% від загальної кількості тих, хто вивчає німецьку, хто все-таки справляється самостійно. Або, як я кажу, це ті в середньому 150 учнів у Києві (по всій Україні 250), які складають Test DaF (іспит рівня С1 для охочих вступати до ВНЗ у німецькомовних країнах), при тому що в усьому місті в групах С1 навчаються від сили 50 осіб. Висновок: отже, решта 100 (по всій Україні до 200) вивчали самостійно і таки дійшли до рівня С1. З 40-то мільйонів жителів. Я ж казав, у масштабах популяції — одиниці! І там у кожного свій шлях і відповідь на заповітне запитання «Як вивчити німецьку самостійно?»
Замість епілогу
Отже, вищеописаний алгоритм самостійного вивчення німецької (будь-якої іноземної мови) настільки умовно правильний, наскільки й абсолютно марний. Тому що тому, хто в змозі пройти цей шлях самостійно, він не потрібен, у нього є свій, який унаслідок самої логіки навчання +/- у всіх однаковий.
Багато хто з тих, хто в змозі вивчити німецьку самостійно, все-таки вивчають німецьку на курсах німецької мови, рідше з репетитором, або комбінуючи в різний час різні формати вивчення німецької з професійною допомогою із самостійним вивченням. Основна причина — це економія часу!
Ця стаття не привід відмовитися від самостійних зусиль. Навіть навпаки. Нагадаю, що курси пропонують обсяг годин по нижній межі Загальноєвропейських рекомендацій. Тобто якщо, наприклад, для рівня А1 це 120 – 200 ак. годин, то на курсах Ви отримаєте в найкращому разі 120 ак. годин. А решту часу вкрай бажано добрати самостійно. Курси не панацея — це мінімальний обсяг для того, щоб мова правильно і стійко розвивалася, і путівник із вивчення. Основну роботу Вам належить у будь-якому разі виконати самостійно.
P.P.S Сьогодні після 10 років навчання та роботи в Німеччині, після 20 років керівництва школою німецької мови, свого часу вивчивши мову самостійно до рівня написання наукових статей і віршів (так-так, і такі таланти в нас є ))) ) німецькою, опинись я сьогодні перед вибором вивчати нову іноземну мову, я б … знову став вивчати її самостійно. Тому що мені подобається в усьому розбиратися самому, глибоко розуміти і помацати, як усе влаштовано. Але … це мій шлях, і на те я й директор мовної школи, щоб допомагати вивчати мову тим, хто обрав у житті іншу професію.
P.P.P.S. Ну хіба що з цікавості сходив би до школи такої, як наша (хвилинка реклами). Може, знаєте, де добре вчать китайської?))